Постановление 719

Торгово-промышленная палата Российской Федерации (ТПП) – негосударственная некоммерческая организация, представляющая интересы представителей малого, среднего и крупного бизнеса и охватывающая все области предпринимательства.

Услуги ТПП, связанные с сертификацией:

  • Оформление документов, связанных с внешнеэкономической деятельностью (сертификаты происхождения, акты торговой промышленной палаты (акт ТПП) и т.п.);

Наши специалисты оформят для вас:

  • Сертификат происхождения (формы СТ-1, А, общая форма)— 5 700 рублей
  • Акт подтверждения БУ — 6 800 рублей
  • Акт подтверждения кода ТНВЭД -6 800 рублей
  • Акт подтверждения стоимости (маркетинговые исследования) — 6 800 рублей

В нашем центре сертификации Вы сможете оформить Сертификат происхождения товара — документ, который подтверждающий страну происхождения товара, выданный уполномоченным органом — экспортера.

Сертификат происхождения необходим для таможенных органов импортирующей страны для тарифного регулирования ввозимых товаров, получения льготных тарифов, беспошлинного ввоза, освобождения от дополнительного налогообложения.

Сертификат происхождения СТ 1 — документ, который подтверждает, что продукция, вывозимая за пределы Российской Федерации, была изготовлена на территории РФ из отечественного сырья, либо была подвергнута достаточной обработке, чтобы считать её происхождение на территории РФ. Сертификат происхождения ст 1 выдается на товары, вывозимые из РФ в страны — участники СНГ.

Сертификат СТ 1 оформляется на специальном, защищенном бланке формата А4 (210 x 297 мм), изготовленном типографским способом.

Срок действия сертификата СТ 1 составляет 12 месяцев со дня выдачи.

Существует три основных вида сертификатов происхождения:

  • Сертификат происхождения СТ 1;
  • Сертификат происхождения общей формы;
  • Сертификат происхождения по форме А;

Сертификаты происхождения по форме «А» — выдаются в страны Европейского Союза, США, Канаду, Чехию, Словакию, Югославию и Турцию на товары, попадающие под действие тарифных преференций. Эта форма предусмотрена международными соглашениями, участником которых является Российская Федерация, и вводит количественные ограничения (квоты) на экспорт определенных видов товаров.

Сертификаты происхождения по общей форме выдаются на товары, экспортируемые во все страны, в том случае, если не требуются другие сертификаты происхождения.

Сертификаты происхождения выдает Торгово-промышленная палата РФ, как на русском, так и на английском языках. На каждую конкретную поставку, срок действия сертификата 12 месяцев с момента выдачи.

Необходимые документы для оформления сертификата происхождения СТ 1:

  • Регистрационные документы (свидетельства ОГРН, ИНН, коды статистики);
  • Контракт, товарно-транспортная накладная, счет-фактура/инвойс, упаковочный лист;
  • Письмо о комплектующих от изготовителя в свободной форме — подтверждение о том, что при сборке данного товара использовались комплектующие, произведенные на территории РФ , в случае, если использовались импортные комплектующие, то указать процентное содержание.

Акт экспертизы – это документ, который выдается компетентной организацией на основании заявки клиента в отношении качества и количества продукции (при проведении товарной экспертизы) или страны происхождения (при проведении экспертизы страны происхождения товара и его материалов).

Составление Акта является заключительным этапом проведения товароведческой экспертизы. Акт экспертизы является одним из основных документов, дающих право предъявлять претензии в отношении качества товара, его несоответствия требованиям контрактных документов, а также в случае его недостачи. Акт экспертизы также признается в качестве доказательного документа арбитражными организациями, в том числе и иностранными.

Акт экспертизы оформляется на бланках строгой отчетности и состоит из трех частей: протокольной, констатирующей и заключения эксперта.

1. Протокольная часть акта экспертизы содержит номер акта экспертизы сведения о
2. Констатирующая часть акта экспертизы включает в себя описание хода предъявленных документов, аргументированное изложение методов, результаты осмотра или исследования предмета экспертизы, произведенные расчеты и т.д.
3. В заключении формулируются обоснованные и краткие выводы на основании объективных и бесспорных объяснений эксперта, которые опираются на положения констатирующей части акта экспертизы.

Акт экспертизы подписывается экспертом и вместе с приложениями заверяется печатью экспертной организации. При внесении в акт экспертизы изменений они должны быть в обязательном порядке заверены подписью эксперта.

В случае, когда заказчик экспертизы имеет обоснованные возражения по Акту экспертизы или если экспертом был нарушен порядок проведения экспертизы, назначается повторная экспертиза. При несогласии заказчика с результатами повторной экспертизы назначается контрольная экспертиза, результаты которой являются окончательными.

При проведении товароведческой экспертизы Акт содержит следующие сведения:

  • номер акта экспертизы;
  • дата и место проведения экспертизы;
  • ФИО эксперта и наименование экспертной организации;
  • что предъявлено на экспертизу (наименование товара, его количество и т.д.);
  • задача экспертизы – указывается задание, полученное экспертом от заказчика;
  • наименование изготовителя, поставщика, грузоотправителя, грузополучателя;
  • наименование и номер транспортных документов и транспортных средств;
  • дата поставки товара;
  • условия хранения товара;
  • состояние упаковки;
  • маркировка на упаковке и на товаре;
  • количество товара, взятого в качестве образцов для проведения лабораторных и иных исследований;
  • описание дефектов и несоответствий;
  • заключение эксперта.

Эксперту запрещено давать какие-либо указания на уничтожение или отгрузку забракованного товара. Не допускается также давать рекомендации, не входящие в компетенцию товароведческой экспертизы.

Акт экспертизы происхождения товара – выдается экспертной организацией и содержит сведения о происхождении сырьевых и комплектующих материалов, номера и даты заключения контрактов на поставку этих материалов, а также в перечисление основных операций технологического процесса на предприятии.

Акт экспертизы происхождения товара содержит заключение эксперта о том, что продукция действительно происходит из данной страны. На основании акта экспертизы выдается сертификат происхождения товара.

Акт экспертизы для выдачи сертификата страны происхождения оформляется в соответствии с требованиями Инструкции о порядке проведения экспертиз товаров экспертными организациями Системы Торгово-промышленной палаты в Российской Федерации (СТО ТПП 20-01-97).

Акты экспертизы СОЭКС оформляются на бланках строгой отчетности (БСО), имеющих индивидуальный номер и несколько степеней защиты. Каждый акт экспертизы в обязательном порядке прошнуровывается, все листы пронумеровываются, прошиваются и скрепляются печатью СОЭКС.

Таможенная/внешнеэкономическая экспертиза (Заключения на б/у товары)

Экспертиза востребована участниками внешнеэкономической деятельности (производители, поставщики, получатели товаров), государственными предприятиями, таможенными органами, декларантами.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 6 травня 2020 р. N 353

Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. N 719

Кабінет Міністрів України постановляє:

Прем’єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 73

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 травня 2020 р. N 353

ЗМІНИ,що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. N 719

1. У Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджених зазначеною постановою:

1) у пункті 1 слова «(далі — Закон)» виключити, а слова і цифру «статті 7 Закону» замінити словами і цифрою «статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

2) у пункті 2 слово «Мінсоцполітики» замінити словом «Мінветеранів»;

3) у пункті 3:

в абзаці першому слова «бюджетних кошів» замінити словом «субвенції»;

в абзаці третьому слова «(далі — районні та міські органи соціального захисту населення)» замінити словами «(крім м. Києва), об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад та визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі — місцеві органи соціального захисту населення)»;

4) у пункті 4 слова і цифри «статті 10 Закону» замінити словами і цифрами «статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а слова і цифру «статті 7 Закону» — словами і цифрою «статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

5) пункти 5 і 6 викласти в такій редакції:

«5. Розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року, за формою згідно з додатком.

6. Регіональні органи соціального захисту населення здійснюють розподіл субвенції між місцевими органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація щодо якої складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли.

Під час розподілу субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі, визначеному пунктом 20 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. N 719 (Офіційний вісник України, 2016 р., N 83, ст. 2743; 2017 р., N 22, ст. 605).»;

6) пункт 9 викласти в такій редакції:

«9. Казначейство щомісяця до 5 числа місяця, що настає за звітним, подає Мінфіну та Мінветеранів інформацію про перераховані суми коштів субвенції та касові видатки у розрізі обласних (міського бюджету м. Києва), районних та міських (міст обласного значення), об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад та визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом, бюджетів та зведену інформацію в розрізі бюджетів областей та міського бюджету м. Києва.»;

7) доповнити Порядок та умови пунктом 101 такого змісту:

«101. Регіональні органи соціального захисту населення подають Мінветеранів щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, інформацію про використання субвенції.»;

9) додаток до Порядку та умов викласти в такій редакції:

«Додаток
до Порядку та умов
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 травня 2020 р. N 353)

ІНФОРМАЦІЯ
щодо потреби регіональних органів соціального захисту населення у наданні грошової компенсації

____________________________________________________________
(найменування регіонального органу соціального захисту населення)

станом на 1 квітня 20__ року

Прізвище, ім’я та по батькові заявника

Статус і категорія заявника

Прізвище, ім’я та по батькові членів сім’ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, та осіб з інвалідністю внаслідок війни, на яких розраховується грошова компенсація, із зазначенням родинного зв’язку між ними

Кількість осіб з інвалідністю у складі сім’ї, на яких розраховується грошова компенсація (у тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни
I — II груп)

Найменування населеного пункту, в якому член сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, чи особа з інвалідністю перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов, та дата і номер рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради про взяття на квартирний облік

Найменування районного (міського) органу соціального захисту населення, в якому заявник перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги

Гранична вартість
1 кв. метра житла у регіоні

Коефіцієнт збільшення граничної вартості
1 кв. метра житла

Розмір площі житла, врахований при розрахунку розміру грошової компенсації, кв. метрів

Загальна сума належної заявнику грошової компенсації, тис. гривень

Дата і номер рішення комісії щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації».

«.

2. У Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженому зазначеною постановою:

2) у пункті 2:

у підпункті 5 слова «визнані особами з інвалідністю з дитинства та мають свої сім’ї» замінити словами «мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття»;

3) у пункті 4:

слово «отримувача» замінити словом «одержувача», а після слів «поліпшення житлових умов» доповнити словами «(далі — субвенція)»;

доповнити пункт абзацами такого змісту:

«Грошова компенсація за рахунок коштів субвенції членам сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особам з інвалідністю надається один раз.

Право на отримання грошової компенсації вважається використаним з дати державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за членами сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членами її сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.»;

4) абзац перший пункту 5 після слів «у містах (крім м. Києва) рад» доповнити словами «, об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад та визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом», а слово «виплату» замінити словом «призначення»;

5) пункт 6 викласти в такій редакції:

«6. До повноважень комісії належить:

перевірка наявності у особи статусу члена сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю;

визначення категорії особи як члена сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла;

перевірка складу сім’ї особи з інвалідністю;

перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членів її сім’ї (для малолітніх за наявності);

перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які мають право на грошову компенсацію;

прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі зміни у складі сім’ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла тощо);

визначення розміру грошової компенсації;

перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно чи права власності на нерухоме майно членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю, а також всіх членів сім’ї, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

перевірка факту про надання раніше одержувачу грошової компенсації житла або виплати грошової компенсації за рахунок коштів субвенції як члену сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або як особі з інвалідністю.»;

6) у пункті 8:

підпункт 3 після слів «про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення» доповнити словами «, довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності — для осіб з інвалідністю»;

підпункт 31 викласти в такій редакції:

«31) для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 12 — 14 частини другої статті 7 Закону (особи з інвалідністю внаслідок війни), — довідки керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. N 685 «Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення» (Офіційний вісник України, 2015 р., N 74, ст. 2434; 2018 р., N 23, ст. 782; 2019 р., N 30, ст. 1050), або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;»;

доповнити пункт підпунктами 6 — 8 такого змісту:

«6) документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв’язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо), — у разі неможливості підтвердження причинного зв’язку поранення, контузії, каліцтва або захворювання з безпосередньою участю в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

7) довідки виконавчого комітету районної, міської, районної в місті (у разі її утворення), селищної ради про взяття заявника та членів його сім’ї (для малолітніх за наявності) на квартирний облік;

8) акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (в разі потреби) за формою, встановленою Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 80, ст. 2271; 2015 р., N 70, ст. 2312), — за наявності у заявника та/або членів його сім’ї житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.»;

7) пункт 9 виключити;

8) пункт 10 викласти в такій редакції:

«10. Орган соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника за місцем перебування на квартирному обліку, про що складає акт за формою, встановленою Мінветеранів.»;

9) у пункті 11 слово «трьох» замінити словом «десяти», а слова і цифри «, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів» виключити;

10) у пункті 14:

підпункт 8 викласти в такій редакції:

«8) факт перебування заявника та членів його сім’ї на квартирному обліку;»;

у підпункті 9 слова «бюджетних коштів» замінити словом «субвенції»;

доповнити пункт підпунктом 10 такого змісту:

«10) інформація про наявність майнових прав на нерухоме майно чи права власності на нерухоме майно за заявником та членами його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, або відчуження такого майна протягом п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації.»;

11) у пункті 15:

в абзаці першому слова «може відмовити» замінити словом «відмовляє», а слово «допомоги» — словом «компенсації»;

у підпункті 2 слово «брав» замінити словом «брала», а слова і цифру «відсутня довідка, визначена в підпункті 3» замінити словами і цифрами «відсутні документи, визначені в підпунктах 3 та 31»;

у підпункті 5 слова і цифру «з урахуванням норми, визначеної у пункті 9 цього Порядку» виключити;

підпункт 8 після слів «особі з інвалідністю» доповнити словами «за рахунок коштів субвенції»;

доповнити пункт підпунктами 9 і 10 такого змісту:

«9) заявник та члени його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на незакінчене будівництвом житло чи правом власності на нерухоме майно, в тому числі на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу Української РСР (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі), або таке нерухоме майно було відчужено протягом п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

10) подання недостовірних відомостей.»;

12) у пункті 16 слова «і виплаті» виключити;

13) у пункті 17 слово «моменту» замінити словом «дати»;

14) у пункті 19:

у підпункті 5 слова «загальної площі житла на день звернення заявника за грошовою компенсацією» замінити словами «загальної площі житла»;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

«Під час перерахунку грошової компенсації у зв’язку із зміною опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла за заявником зберігається черговість виплати грошової компенсації.»;

15) у пункті 20:

абзац перший викласти в такій редакції:

«20. Розмір грошової компенсації (ГК) розраховується за формулою:

ГК = ((13,65 х Nс) — Вп + 35,22 + (10 х Nп)) х Вг х Км + ПЗ,»;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Вп — жила площа, яка перебуває у власності заявника (членів його сім’ї, які включені в розрахунок грошової компенсації);».

У зв’язку з цим абзаци третій — шостий вважати відповідно абзацами четвертим — сьомим;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

«Розмір грошової компенсації підлягає перерахунку у зв’язку із зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, якщо грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.»;

16) у пункті 21:

абзац шостий викласти в такій редакції:

«До членів сімей осіб з інвалідністю належать дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) і неповнолітні (від 14 до 18 років) діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I — II груп або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за нею, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги та проживає разом з ним; неодружені діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах повної загальної середньої освіти, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти і вищої освіти (у тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого закладу, а також у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), до закінчення такими дітьми закладів освіти, не більше ніж до виповнення їм 23 років.»;

17) пункт 24 викласти в такій редакції:

«24. Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про призначення грошової компенсації комісія надсилає копію рішення заявнику із зазначенням розміру призначеної йому грошової компенсації, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.»;

18) доповнити Порядок пунктом 241 такого змісту:

«У разі зміни у складі сім’ї заявник, якому призначено грошову компенсацію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати у письмовому вигляді орган соціального захисту населення про таку зміну (народження або смерті члена сім’ї, одруження/розірвання шлюбу, включення до складу сім’ї нових членів сім’ї тощо) та надати копії відповідних підтвердних документів.

У таких випадках розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією, якщо у день подання заяви та документів грошова компенсація не виплачена, чи виплачена не в повному обсязі.

Під час перерахунку грошової компенсації у зв’язку із зміною у складі сім’ї зберігається черговість виплати грошової компенсації, крім випадку, передбаченого в абзаці десятому цього пункту, коли черговість виплати грошової компенсації визначається за часом взяття на квартирний облік повнолітнього члена сім’ї.

У разі зміни у складі сім’ї заявника у зв’язку із включенням до її складу повнолітніх членів сім’ї, яких взято на квартирний облік після призначення заявнику грошової компенсації, заявником може бути подана нова заява про призначення грошової компенсації для оновленого складу сім’ї. Попереднє рішення комісії про призначення грошової компенсації скасовується.

Якщо заявник або його законний представник не повідомили органу соціального захисту населення про зміну у складі сім’ї, що спричинило виплату грошової компенсації у розмірі з розрахунку на померлу особу або на особу, яка не є членом його сім’ї, заявник повертає органу соціального захисту населення різницю надміру виплачених коштів. Сума коштів, яка підлягає поверненню, визначається комісією з урахуванням норм пунктів 19 і 20 цього Порядку.»;

19) пункти 25 і 28 викласти в такій редакції:

«25. Заявник може оскаржити рішення комісії у судовому порядку.»;

«28. Орган соціального захисту населення після отримання від заявника реквізитів його спеціального рахунка перераховує на нього кошти грошової компенсації в розмірі, визначеному у рішенні комісії, про що повідомляє заявнику протягом трьох робочих днів з дня переказу коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок.»;

20) пункт 30 після слів «зарахування коштів» доповнити словами «грошової компенсації»;

21) пункти 31 і 32 викласти в такій редакції:

«31. Для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявник подає до уповноваженого банку заяву про переказ коштів грошової компенсації на придбання житла або на інвестування його будівництва, до якої додається платіжне доручення на переказ коштів грошової компенсації в оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринках, у разі інвестування в об’єкти житлового будівництва — інвестиційний договір відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь (далі — договір), а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором.

У разі коли предметом договору є житловий будинок, розташований на земельній ділянці, кошти грошової компенсації можуть спрямовуватися на придбання земельної ділянки, про що зазначається у договорі. У такому разі у платіжному дорученні щодо переказу коштів грошової компенсації зазначаються договір/договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розміщується.

Рахунок одержувача коштів грошової компенсації повинен бути зазначений у договорі та може бути відкритий в будь-якій банківській установі відповідно до законодавства.

32. Для отримання згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому повинно бути зазначено про те, що житло набувається у власність заявника та членів його сім’ї, на яких розраховано грошову компенсацію.

У разі придбання житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, подається також один примірник договору/договорів, в якому повинно бути зазначено, що земельна ділянка передається у власність заявника.»;

22) доповнити Порядок пунктом 331 такого змісту:

«331. Забудовники повинні відповідати таким критеріям:

щодо забудовників не порушено провадження у справі про банкрутство/забудовники не перебувають у стані припинення;

наявність документів, що надають право на виконання будівельних робіт відповідного об’єкта, що відповідають вимогам законодавства (повідомлення про початок виконання будівельних робіт/дозвіл на виконання будівельних робіт), або наявність сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта або декларації про готовність об’єкта до експлуатації;

наявність документів, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво відповідного житлового об’єкта, або договір суперфіцію;

строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта житлового будівництва підтверджено забудовником документально та не перевищує 24 місяців з дати укладення інвестиційного договору про будівництво.»;

23) пункт 34 після слів «перерахування коштів» доповнити словами «грошової компенсації»;

24) підпункт 1 пункту 35 викласти в такій редакції:

«1) предметом договору є придбання у власність заявника житла, яке відповідає встановленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що буде підставою для зняття з квартирного обліку;»;

25) пункт 36 викласти в такій редакції:

«36. У разі виявлення порушень вимог, установлених у пунктах 32 і 33, підпунктах 1 — 4 пункту 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації за його заявою із зазначенням причин такої відмови.»;

26) пункт 37 після слова «коштів» доповнити словами «грошової компенсації»;

27) пункт 38 викласти в такій редакції:

«38. Якщо заявник протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок в уповноваженому банку не уклав договір і не здійснив переказ коштів грошової компенсації на придбання житла, уповноважений банк самостійно повертає кошти грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок органу соціального захисту населення.»;

28) пункт 39 після слів «переказує кошти» доповнити словами «грошової компенсації»;

29) у пункті 41:

в абзаці першому слова «розміщено житло» замінити словами «розміщено житловий будинок»;

абзац другий після слів «використання коштів» доповнити словами «грошової компенсації»;

30) пункти 42, 44 і 46 викласти в такій редакції:

«42. Уповноважений банк має право переказувати у повному обсязі суму, визначену в договорі, і не має права переказувати суму частинами, крім витрат, пов’язаних з купівлею, оформленням права власності на житло, земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, та сплатою передбачених законодавством податків і зборів.

У разі придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у платіжному дорученні щодо переказу коштів грошової компенсації зазначаються договір/договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розміщений.»;

«44. Орган соціального захисту населення не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь) самостійно отримує інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (далі — інформаційна довідка).»;

«46. Орган соціального захисту населення має право вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету у разі відсутності відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь).»;

31) у пункті 48:

в абзаці першому слова «районний або міський» виключити;

в абзаці другому слово «Мінсоцполітики» замінити словом «Мінветеранів»;

32) пункт 49 викласти в такій редакції:

«49. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подає Мінветеранів щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформацію про житло, придбане заявником, за формою згідно з додатком до цього Порядку.»;

33) пункт 50 виключити;

34) пункт 51 викласти в такій редакції:

«51. Мінветеранів в установленому порядку вносить щокварталу відомості про забезпеченість житлом членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю до Єдиного державного реєстру ветеранів війни після початку його функціонування.»;

35) додаток до Порядку викласти в такій редакції:

«Додаток
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 травня 2020 р. N 353)

ІНФОРМАЦІЯпро житло, придбане членами сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і загинули (пропали безвісти), померли, та особами з інвалідністю

_______________________________________________________________________
(найменування структурного підрозділу з питань соціального захисту населення)

за ___________ 20__ року

Подається _________________________________________________________________
(найменування центрального органу виконавчої влади)

Прізвище, ім’я та по батькові одержувача (із зазначенням категорії)

Серія та номер паспорта громадянина України

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають про це відмітку в паспорті)

Члени сім’ї (із зазначенням родинного зв’язку)

Адреса, за якою розміщується житло (область, населений пункт, вулиця, номер будинку, номер квартири (у разі наявності), поштовий індекс)

Характеристика житла (загальна площа, житлова площа, кількість кімнат)

Вартість житла, тис. гривень

Виплачено грошову компенсацію, тис. гривень

Джерела фінансування для придбання житла,
тис. гривень

Номер і дата з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності

державний бюджет

місцевий бюджет та інші джерела

разом

М. П.

Керівник

__________
(підпис)

____________________
(ініціали, прізвище)

___ ____________ 20__ р.».

Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність” та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах, Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що запроваджується спеціальне мито на товари походженням з Російської Федерації (далі — спеціальне мито), незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за такими ставками:

1) для важких дистилятів (газойлів) за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 43 00 – 2710 19 48 00, що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом та поміщуються у митний режим імпорту, — 4 відсотки;

2) для газів скраплених за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 та вуглеводнів за кодом згідно з УКТЗЕД 2901 10 00 10, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, — 3 відсотки;

3) для всіх типів вугілля за товарною позицією 2701 згідно з УКТЗЕД (крім антрацитового вугілля за кодом згідно з УКТЗЕД 2701 11 00 00 незалежно від мети ввезення; бітумінозного вугілля, коксівного та іншого вугілля за кодами згідно з УКТЗЕД 2701 12 10 00, 2701 12 90 00, 2701 19 00 00 для використання в металургійній та коксохімічній промисловості, а також бітумінозного, коксівного та іншого вугілля з виходом летких речовин у перерахунку на суху безмінеральну основу до 35 відсотків включно за кодами згідно з УКТЗЕД 2701 12 10 00, 2701 12 90 00, 2701 19 00 00 для використання у виробництві електричної та теплової енергії), що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, — 65 відсотків.

Документами, які засвідчують мету використання зазначених товарів, є зовнішньоекономічні договори та/або договори постачання на території України, стороною яких є підприємства металургійної та коксохімічної
промисловості або виробники електричної та теплової енергії, що підтверджується відповідним кодом виду економічної діяльності підприємства, а у разі коли така діяльність ліцензується згідно із законодавством, — відповідною ліцензією.

У разі нецільового використання зазначених товарів спеціальне мито підлягає донарахуванню відповідно до законодавства.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і втрачає чинність 31 грудня 2020 р. або після припинення застосування Російською Федерацією дискримінаційних та/або недружніх дій щодо України .

Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ

ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННАЯ ПАЛАТА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

ПИСЬМО
от 10 апреля 2020 г. N 04в/0086

В связи с поступающими в адрес ТПП России обращениями ряда торгово-промышленных палат и организаций сообщаем следующее.
Указом Президента Российской Федерации от 25.03.2020 N 206 (далее — Указ N 206) были установлены нерабочие дни с 30 марта по 3 апреля 2020 года, а Указом Президента Российской Федерации от 02.04.2020 N 239 (далее — Указ N 239) — с 4 по 30 апреля 2020 года. Перечень организаций и работников, на которые не распространяются эти требования, перечислены соответственно в пункте 2 Указа N 206 и пункте 4 Указа N 239.
В целях исполнения положений вышеназванных указов Президента Российской Федерации, а также для принятия необходимых мер по обеспечению санитарно-эпидемиологического благополучия населения в связи с распространением новой коронавирусной инфекции (COVID-19) органами государственной власти субъектов Российской Федерации приняты дополнительные нормативные правовые акты, которые предусматривают, в том числе, приостановление (ограничение) деятельности отдельных организаций и индивидуальных предпринимателей на соответствующих территориях.
В ряде случаев из-за действующих ограничений субъекты предпринимательской деятельности в этот период не имеют возможности производить товары, выполнять работы, оказывать услуги или осуществлять иные действия, и, как следствие, исполнить свои договорные обязательства в полном объеме и/или в установленные сроки.
Пунктом 3 статьи 401 Гражданского кодекса Российской Федерации (далее — ГК РФ) предусмотрено, что лицо, не исполнившее или ненадлежащим образом исполнившее обязательство при осуществлении предпринимательской деятельности, несет ответственность, если не докажет, что надлежащее исполнение оказалось невозможным вследствие непреодолимой силы, то есть чрезвычайных и непредотвратимых при данных условиях обстоятельств.
Учитывая это, при рассмотрении обращений по основаниям невозможности исполнения гражданско-правовых обязательств в связи с установлением нерабочих дней, рекомендуем торгово-промышленным палатам при подготовке заключений об обстоятельствах непреодолимой силы запрашивать у заявителей информацию, обосновывающую непосредственное влияние Указов N 206 и N 239, а также соответствующих нормативных правовых актов органов государственной власти субъектов Российской Федерации на исполнение заявителем конкретного обязательства, предусмотренного договором, в частности:
о том, что исключения, предусмотренные пунктом 2 Указа N 206, пунктом 4 Указа N 239, а также соответствующими нормативными правовыми актами органов государственной власти субъектов Российской Федерации (например, для региональных системообразующих организаций), на работников данной организации (индивидуального предпринимателя) не распространяются;
о том, что организация (непосредственная сфера ее деятельности, ее работники) не подпадает под действие ограничительных (запретительных) мер, устанавливаемых субъектами Российской Федерации в соответствии с пунктом 2 Указа N 239;
о наличии локального правового акта данной организации (приказ, распоряжение) по вопросам организации деятельности предприятия в период действия Указов N 206 и N 239 (в т.ч. о переводе работников на дистанционный режим работы или режим нерабочих дней и т.п., например: приказ «О реализации мер по введению режима повышенной готовности в связи с угрозой распространения коронавирусной инфекции (COVID-19)», приказ «Об организации работы в условиях неблагоприятной эпидемиологической ситуации (изоляции)»);
о невозможности обеспечить производственную или иную деятельность в нерабочие дни согласно ранее утвержденному в организации плану производства, графику работ на этот период или иных подобных документов.
В случае представления заявителем вышеуказанных сведений, подтвержденных соответствующими документами, торгово-промышленным палатам необходимо внимательно изучить совокупность всех обстоятельств и оценить реальную возможность исполнения заявителем своего обязательства по договору.
При установлении торгово-промышленной палатой в каждом конкретном случае наличия прямой причинно-следственной связи между возникшими обстоятельствами и невозможностью исполнить обязательства, предусмотренные договором, целесообразно оформить и выдать заявителю заключение об обстоятельствах непреодолимой силы.
Дополнительно обращаем внимание на то, что в соответствии с пунктом 3 статьи 401 ГК РФ, а также пунктом 8 постановления Пленума Верховного Суда РФ от 24.03.2016 N 7 «О применении судами некоторых положений Гражданского кодекса Российской Федерации об ответственности за нарушение обязательств» к обстоятельствам непреодолимой силы не относятся, в том числе, отсутствие у должника необходимых денежных средств.
Таким образом, планируемое (ожидаемое) снижение доходов организаций, связанное с переводом сотрудников на дистанционный режим работы, приостановлением (уменьшением объема) производства и другими обстоятельствами (действиями), связанными с реализацией Указов N 206 и N 239, не будет являться обстоятельством непреодолимой силы в отношении финансовых обязательств перед контрагентом организации или правовым основанием для отказа от выполнения таких финансовых обязательств (например, обязательства по оплате поставленного для производства сырья).
Просим руководствоваться изложенными рекомендациями в своей практической работе по оформлению заключений об обстоятельствах непреодолимой силы, а также провести соответствующую разъяснительную работу с членскими организациями и иными субъектами предпринимательской деятельности.

Вице-президент
В.В.ЧУБАРОВ
——————————————————————

Перечень промышленной продукции, произведенной на территории Российской Федерации
Министерство промышленности и торговли Российской Федерации включило светотехническое оборудование производства компании «Световые Технологии» в Перечень промышленной продукции, произведенной на территории Российской Федерации (№ 44707/03 от 11 июля 2017 года). Получено официальное подтверждение, срок действия которого 3 года. Данный документ подтверждает, что наша продукция соответствует всем установленным критериям и производится на собственных предприятиях на территории Российской Федерации.
Полный Перечень промышленной продукции, произведенной на территории Российской Федерации, размещен на официальном сайте Минпромторга и формируется в соответствии с выданными Министерством подтверждениями производства промышленной продукции на территории Российской Федерации, в соответствии с приказом Минпромторга России от 12 ноября 2015 г. № 3568.
Получение данного официального подтверждения позволит нашей компании продолжить реализацию программ импортозамещения и более эффективно конкурировать с продукцией зарубежных производителей на внутреннем рынке. Согласно Постановлениям Правительства № 925, 968, 971, а также Приказу Министерства экономического развития № 155, российские производители продукции, включённой в указанный перечень, имеют преимущества при осуществлении поставок для обеспечения государственных и муниципальных нужд.

Оставьте комментарий